Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
підточувати — I ую, уєш, недок., підточи/ти, точу/, то/чиш, док., перех. 1) Точити, нагострювати, обрізувати і т. ін. трохи або додатково. 2) Пошкоджувати, під їдаючи, об їдаючи що небудь. || Поступово руйнувати. 3) перен. Руйнівно впливати на кого , що небудь … Український тлумачний словник
попідточувати — ую, уєш, док. Підточити усе чи багато чого небудь … Український тлумачний словник
відточувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
підточувати — 1 дієслово недоконаного виду точити, нагострювати трохи або додатково; пошкоджувати підточувати 2 дієслово недоконаного виду підшивати наскрізною строчкою … Орфографічний словник української мови
попідточувати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
підточити — I див. підточувати I. II див. підточувати II … Український тлумачний словник
підточування — I я, с. Дія за знач. підточувати I. II я, с. Дія за знач. підточувати II … Український тлумачний словник
підточуватися — I ується, недок., підточи/тися, то/читься, док. 1) розм. Підгинатися, згинатися від слабості, втоми і т. ін. (про ноги). 2) тільки недок. Пас. до підточувати I. II ується, недок. Пас. до підточувати II … Український тлумачний словник
відточити — див. відточувати … Український тлумачний словник
відточуваний — а, е. Дієприкм. пас. теп. і мин. ч. до відточувати … Український тлумачний словник
